Свою дружину треба любити не за тіло, а за її чисту душу і добре серце. У дружини є те, чого немає у чоловіка; вона духовно доповнює його, і навпаки. Тому у відносинах між подружжям з величезною силою повинні виявлятися ті особливості духу, розуму і серця, які властиві тільки чоловікові і тільки жінці. Грубість чоловічого серця заповнюється ніжністю і чистотою серця дружини, бо серце жінки набагато тонше, більш здібне до духовної любові. А дружина при спілкуванні з чоловіком повинна компенсувати свої малі сили, глибини розуму його знаннями, його міцною волею. Чоловік і жінка повинні стати в шлюбі одним тілом і однією душею. З їх союзу має народитися щось вище, з'єднавши все добре і велике, що є в кожному з них (c) Святитель Лука Кримський
