Я любив її так глибоко, так повно, що при кожній зустрічі з нею я мов би народжувався наново. Мені треба було тільки, щоб вона залишалася жити, перебувати на цій землі, де б то не було в цьому світі, і не вмирала б ніколи. Я ні на що не сподівався, нічого не чекав від неї. Вона існує, і мені цього вистачає цілком (c) Генрі Міллер.
