Оля, 42 - 19 марта 2014 18:25

*** *** ***
Був собi колись король i мав вiн дуже гарну i добру доньку. На жаль, принцеса слабувала на дивну хворобу: коли дiвчина пiдросла, ii руки й ноги втрачали силу, до того ж у неi падав зiр i слух. Багато лiкарiв намагалися вилiкувати принцесу, але все намарне. Якось до королiвського двору прибув старець, про якого всi говорили, що йому вiдома таемниця життя. Усi придворнi поспiшили до нього i стали просити його ради, як допомогти хворiй принцесi. Старець дав дiвчинi кошик iз лози, прикритий зверху, i мовив: "Вiзьми, це твоi лiки. Вони тебе зцiлять".
Сповнена радости i надii, принцеса пiдняла з кошика накриття. Те, що вона уздрiла, боляче ii вразило. На днi кошика лежала дитина, виснажена хворобою. Дитя зазнавало ще бiльше страждань, нiж вона.
Серце принцеси заполонило спiвчуття. Не зважаючи на бiль, вона взяла дитя на руки i стала ним опiкуватися. Минали мiсяцi. Принцеса, крiм дитини, не бачила нiчого. Вона годувала дитя, пестила його, усмiхалася йому, лагiдно розмовляла з ним по ночах, попри те, що сама вiдчувала велику втому i бiль.
МинуB час i сталося неймовiрне. Одного ранку дитя усмiхнулося i стало ходити. Принцеса взяла його на руки i, наспiвуючи, пустилася з ним у танок. Дiвчина давно не була така гарна i зграбна. Вона навiть не спостерегла, як одужала.

[I][B]Господи.
Коли я голодний, пришли менi когось, кого треба нагодувати;
Коли я спраглий, пришли менi когось, хто потребуе води;
Коли менi холодно, пришли до мене когось, хто прагне тепла;
Коли я страждаю, пришли до мене когось, хто прагне розради;
Коли мiй хрест стае тяжкий, дозволь мене ще взяти хрест iнших;
Коли я не маю часу, пришли менi когось, хто потребуе негайноi помочi;
Коли менi бракуе вiдваги, пришли до мене когось, кого потрiбно пiдбадьорити;
Коли я хочу, щоб хтось мене зрозумiв, дай менi когось, хто потребуе розумiння;
Коли прагну чийогось пiклування, пришли менi когось, хто потребуе опiки;
Коли я думаю лише про себе, зверни моi думки до iнш[/I]их.[/B]

• 
• 
•