Наверх
Оля, 42 - 19 марта 2014 18:35
*** *** ***
Якби я народилася вдруге.
Хтось запитав мене кiлька днiв тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотiла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я вiдповiла "нi". Та згодом трiшки замислилась i...
Маючи змогу наново прожити свое життя, я менше говорила б, натомiсть бiльше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзiв тiльки через те, що на килимi е кiлька плям, а оббивка дивану трохи вицвiла.
Я б смакувала крихкi булочки в елегантному салонi i вже зовсiм не турбувалася б через сажу, коли горить коминок. Обов'язково знайшла б час, аби послухати спогади дiдуся, який розповiдае про роки своеi молодостi. Влiтку не вимагала би, щоб позачиняли всi вiкна в машинi, бо я щойно зробила собi завивку.
Я не допустила б, аби свiчка у формi ружi так i розплавилась, забута у комiрчинi, а часто б ii запалювала, доки вона б не догорiла до кiнця.
Я б лягла собi на луку i перекочувалася б разом з дiтьми, зовсiм не хвилюючись, що забрудню сукенку.
Набагато менше плакала б i смiялася, дивлячись телевiзор, а частiше - спостерiгаючи життя.
Бiльшою мiрою дiлила б вiдповiдальнiсть зi своiм чоловiком.
Почуваючись погано, лягла б у лiжко, замiсть бiгти з гарячкою на роботу, наче без мене там свiт завалиться.
Замiсть дев'ять мiсяцiв поспiль нетерпляче чекати, коли ж нарештi закiнчиться моя вагiтнiсть, полюбила б кожну ii мить, усвiдомлюючи, що ця дивовижна дiя, яка вiдбуваеться у менi, е единою можливiстю спiвпрацювати з Богом у здiйсненнi чуда.
Синовi, який прибiг поцiлувати мене, не сказала б: "Досить, досить, iди митися, бо вечеря вже готова".
Частiше казала б "Я люблю тебе", натомiсть рiдше "Менi прикро"... Та передусiм, якби я могла розпочати все спочатку, то цiнувала б кожну хвилину... споглядала б ii так довго, доки не побачила б, якою вона е насправдi... жила б нею... i нiколи б ii не вiддаляла.
(Ерма Бомбек)
[B]Кожна мить, що нею обдаровуе тебе Бог, е величезним скарбом. Не викидай його. Не бiгай невпинно у пошуках непевного завтра. "Живи найлiпше як можеш, мисли найлiпше як умiеш, дiй найлiпше як потрафиш нинi. Нинiшнiй день скоро стане завтрашнiм, а завтра скоро стане вiчнiстю".[/B]
(А. П. Гоутi)
Якби я народилася вдруге.
Хтось запитав мене кiлька днiв тому: якби я могла народитися вдруге, чи захотiла б прожити життя наново? Довго не роздумуючи, я вiдповiла "нi". Та згодом трiшки замислилась i...
Маючи змогу наново прожити свое життя, я менше говорила б, натомiсть бiльше б слухала. Не боялася б запросити до себе на вечерю друзiв тiльки через те, що на килимi е кiлька плям, а оббивка дивану трохи вицвiла.
Я б смакувала крихкi булочки в елегантному салонi i вже зовсiм не турбувалася б через сажу, коли горить коминок. Обов'язково знайшла б час, аби послухати спогади дiдуся, який розповiдае про роки своеi молодостi. Влiтку не вимагала би, щоб позачиняли всi вiкна в машинi, бо я щойно зробила собi завивку.
Я не допустила б, аби свiчка у формi ружi так i розплавилась, забута у комiрчинi, а часто б ii запалювала, доки вона б не догорiла до кiнця.
Я б лягла собi на луку i перекочувалася б разом з дiтьми, зовсiм не хвилюючись, що забрудню сукенку.
Набагато менше плакала б i смiялася, дивлячись телевiзор, а частiше - спостерiгаючи життя.
Бiльшою мiрою дiлила б вiдповiдальнiсть зi своiм чоловiком.
Почуваючись погано, лягла б у лiжко, замiсть бiгти з гарячкою на роботу, наче без мене там свiт завалиться.
Замiсть дев'ять мiсяцiв поспiль нетерпляче чекати, коли ж нарештi закiнчиться моя вагiтнiсть, полюбила б кожну ii мить, усвiдомлюючи, що ця дивовижна дiя, яка вiдбуваеться у менi, е единою можливiстю спiвпрацювати з Богом у здiйсненнi чуда.
Синовi, який прибiг поцiлувати мене, не сказала б: "Досить, досить, iди митися, бо вечеря вже готова".
Частiше казала б "Я люблю тебе", натомiсть рiдше "Менi прикро"... Та передусiм, якби я могла розпочати все спочатку, то цiнувала б кожну хвилину... споглядала б ii так довго, доки не побачила б, якою вона е насправдi... жила б нею... i нiколи б ii не вiддаляла.
(Ерма Бомбек)
[B]Кожна мить, що нею обдаровуе тебе Бог, е величезним скарбом. Не викидай його. Не бiгай невпинно у пошуках непевного завтра. "Живи найлiпше як можеш, мисли найлiпше як умiеш, дiй найлiпше як потрафиш нинi. Нинiшнiй день скоро стане завтрашнiм, а завтра скоро стане вiчнiстю".[/B]
(А. П. Гоутi)
Добавить комментарий
Комментарии: 0
