yrii, 55 - 10 августа 2015 21:58

Ми немов у полон полонi часу своiх не здiйснених бажань
Як дикий птах путавшись в силках неможемо розправити крила
Взлетiти в небо вище хмар вдихнути свободу на повнi груди
На крилах любовi летiти шаленiя в потоках хвиль насолоди
Вiдкритися своi бажання втiлити в свое життя
От так живемо у страху,а що подумають,що скажуть?
От так проходить рiк за роком i молодiсть краса прохоить
А мрii залишаються лиш мрiями приходить старiсть
I одне питання совiсть мучить ,а на що япоклав своежиття
Самотнiсть старiсь сивина,а спогади,а що згадати?
Де ночi наповненi безумностi коханням емоцiй,пестощiв
Тi наповнення хвилини,тi ночi наповненi страстi заради яких i стоiть жити?
от такмарнуемо ми час крадемо насолодусамi у себе,а навiщо не зрозумiло нам самим!

• 
• 
•