Оля, 42 - 24 октября 2008 13:21

... провела пари ... у всьому тому зовсім не маю часу навіть сьогодні подумати та помріяти ... але і відверто так хочеться ... хочеться ...
... кручусь у тому, що так близьке мені зараз ... робота … знову робота … студенти … друзі …
… моє життя … яке біжить так швидко ….

… якби все встигнути зробити … й податись … ай ….

… знову прочитала К. Москальця … оці його слова … уривок з вірша «Повторний час»
…
Приготувавши свіжий чай, ти забуваєш
Про золотий ланцюг недолі. Ти живеш
Так високо, що вже поняття меж
Не є придатними для вжитку, для розмови, -
Всі вимагають неповторності, авжеж;
А ти повторення бажаєш і віднови. (с) Костянтин Москалець

… влучно … саме так …
… йду просто працювати …

• 
• 
•