Оля, 42 - 26 октября 2009 23:07

Жили-були маленькі жабки, які організували змагання по бігу. Їхня мета полягала у тому, що добратися на вершину вежі. Зібралися багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їх учасниками.Змагання почалися. Ніхто з глядачів не вірив, що жабки зможуть забратися на вершину вежі. Було чути такі репліки:
"Це дуже складно!! "Вони НІКОЛИ не досягнуть вершини або: "Немає шансів! Вежа дуже висока!" Маленькі жабки почали падати. Одна за одною. За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали все вище і вище. Натовп все одно кричав: "Дуже важко!!! Жоден не зможе це зробити!" Ще більше жабок втомилися і впали. Тільки одна піднімалася все вище і вище. Та єдина не піддалася! Врешті-решт всі піддалися. За винятком тієї однієї жабки, яка приклавши всі зусилля, добралася на вершину!
ТОДІ решта жабок захотіли дізнатися, як їй це вдалося. Одна учасниця запитала, як же тобі вдалося знайти в собі сили? ВИЯВЛЯЄТЬСЯ переможниця була ГЛУХОЮ!
[B]Мораль історії: [/B]
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій. Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії і бажання. Ті, які ти лелієш в своєму серці! Не забувай про силу слів. Все, що ти чуєш або читаєш, впливає на твою поведінку!
[B]І крім того: [/B]
Будь ГЛУХИМ, коли люди ТОБІ говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай: Я зроблю це!


p.s.
Я зроблю це!
Я зроблю все, що задумала!
Я дійду до тієї вершини, до мрій, які плекаю у своєму серці!
Наш світ - світ, де не має певності, де не існує жодних гарантій, як для людей не існує іншого часу, окрім "зараз, вже".
... Але на все воля Божа! ...

• 
• 
•