" ... Поряд зі мною сиділа жінка з надломленим голосом і щось говорила. Їй потрібний був партнер на одну ніч, якийсь шматочок чужого життя. Це зачепило (розрухало) б її, допомогло б забутися, забути болісно яскраву правду про те, що ніколи ніщо не залишається, ні "я", ні "ти", і вже менше всього "ми". Чи не шукала вона по суті того ж, що і я? Супутника, щоб забути самотність життя, друга, щоб якимось чином подолати безглуздя буття? ..." (с) Ремарк "Три товариші"
