Оля, 42 - 6 марта 2011 23:40

Сторони для переговорів всілися по обидва кінці столу, а між ними непримітною тінню примостився перекладач. Всі мовчали.
Першим почав Він.
Я тебе люблю.
Її перекрутило, але перекладач зробив Їй знак і сказав:
Він говорить: «У мене є терпіння, я готовий слухати і намагатися зрозуміти тебе».
Вона гмикнула і з гіркотою відповіла: Ти завжди умів говорити красиві слова, а конкретних справ я від тебе, напевно, ніколи не дочекаюся.
Перекладач обернувся до Нього і сказав:
Вона говорить: «Я тебе теж люблю. Тільки любов допомогла мені витримати все це».
Він заговорив, і в Його голосі звучала мука.
Я більше так не можу. Все, що я не роблю, тобі не подобається. Ти весь час критикуєш.
Перекладач знову обернувся до Неї і сказав:
Він говорить: «У мене розрослося его, яке завжди ранять. Воно примушує мене сприймати всі твої слова як нападки, і я навіть не хотячи починаю бачити в тобі ворога».
Вона подивилася на Нього — вже без ненависті. Вже з тією жалістю, від якої до любові, — півтора кроки.
Я спробую пам'ятати про це, але ти теж повинен перестати бути дитиною. Пора вже подорослішати на четвертому десятку!
Перекладач обернувся до Нього...

...Вони йшли удвох, пліч-о-пліч, майже рука в руку. На порозі Він зупинився, підбіг до перекладача, хлопнув його по спині і вигукнув: Та ти, брат, профі! Де такому вчать, а?
Перекладач не відповів; він зловив очима Її погляд і одними губами перевів:
Він говорить мені: «Я хочу навчитися розуміти її сам».

(с) Елі Бар-Яалом

• 
• 
•